Створення сайту – етапи веб розробки ✔️ Blog Fenix Industry

Створення веб-проекту – це не просто дизайн чи програмування. Це комплексний процес, що включає стратегію, аналітику, архітектуру та реалізацію. Щоб отримати результат, який вирішує бізнес-завдання, необхідно побудувати чіткий робочий пайплайн: від первинного аналізу до релізу та подальшої підтримки.

Цей початковий етап по праву вважається наріжним каменем всього проекту. Саме тут закладається стратегічний вектор, визначаються рамки та формується розуміння майбутнього результату. Помилки, допущені на старті, подібні до тріщин у фундаменті будівлі: вони неминуче призводять до дорогих переробок, втрати ресурсів і зриву термінів на наступних етапах. Тому інвестиція часу та зусиль у ретельне опрацювання основи — це не просто рекомендація, а критично важлива умова майбутнього успіху.

Підготовка та аналітика: формування основи веб-проекту

Цей етап включає кілька ключових компонентів:

Детальне визначення цілей та ключових показників ефективності (KPI)

Будь-який сайт створюється для вирішення конкретних бізнес-завдань, а не просто як візитка в інтернеті. Перш ніж розпочинати проектування, необхідно чітко відповісти на запитання: «Яку мету ми переслідуємо?».

Інтернет магазин : Прямий продаж товарів або послуг, де ключовими KPI будуть середній чек, конверсія в покупку, вартість залучення клієнта (CAC) та Lifetime Value (LTV).
Корпоративний сайт вітрина: Формування іміджу компанії, інформування аудиторії про бренд та його переваги. KPI тут - час на сайті, глибина перегляду, кількість запитів через форму зворотнього зв'язку.
Лендінг пейдж для генерації лідів: Збір контактних даних зацікавлених користувачів. Головний KPI - конверсія в лід (передплата, заявка, реєстрація).
HR-портал: Залучення талантів та рекрутинг. Ефективність вимірюється кількістю якісних відгуків на вакансії.
Персональне портфоліо: Демонстрація expertise та залучення клієнтів або роботодавців. KPI — кількість переглядів робіт, переходів за посиланнями до соціальних мереж.

Читка, вимірна постановка цілей (наприклад, «збільшити кількість онлайн-замовлень на 25% протягом півроку») дозволяє відразу ж визначити необхідний stack технологій, набір функціональних модулів та пріоритети у розробці, уникаючи створення непотрібного функціоналу.

Глибоке дослідження та побудова портрета цільової аудиторії (Customer Persona)

Сайт створюється для людей, тому розуміння їхньої мотивації, поведінки та потреб — основа успішного UX/UI-дизайну. Аналіз цільової аудиторії передбачає сегментацію та створення деталізованих персонажів:

Демографія та професія: Вік, стать, дохід, посада, сфера діяльності.
Цифрові звички: Якими пристроями та браузерами користуються, які соціальні мережі воліють, як шукають інформацію.
Больові точки (Pain Points) та «тригери радості»: Які проблеми вони хочуть вирішити за допомогою вашого продукту/послуги? Що для них є цінністю?
Шляхи прийняття рішення: Який шлях користувач проходить від усвідомлення проблеми до здійснення цільової дії (покупки, заявки)?

Ці дані безпосередньо формують вимоги до інтерфейсу, навігації, контенту та тону комунікації (Tone of Voice). Наприклад, аудиторія B2B-сегмента (топ-менеджери, експерти) очікує лаконічний, інформативний дизайн, максимальну простоту та акцент на конкретних кейсах, ROI та експертизі. У той час як молодіша аудиторія (B2C) може вище цінувати візуальну складову, динаміку, інтерактивні елементи та ігрові механіки.

Проведення всебічного конкурентного аналізу (Бенчмаркінг)

Дослідження конкурентного середовища дозволяє не винаходити велосипед наново, а вчитися на досвіді інших, переймаючи найкраще та уникаючи чужих помилок. Аналіз спрямований на вирішення кількох завдань:

Виявлення Best Practices: Які технологічні та дизайнерські рішення використовують лідери ринку? Які функції вони мають і здаються найбільш корисними?
Аналіз їхніх слабких місць (Upset Points): Що у конкурентів реалізовано погано? Які болі їхні користувачі виражають у відгуках? Це відкриває можливості для диференціації.
Визначення унікальної торгової пропозиції (УТП): На основі аналізу формується стратегія, яка відповідає на запитання: «Чим саме наш проект буде кращим, зручнішим і ціннішим для користувача?». Це може бути унікальний функціонал, чудовий досвід користувача, більш ясна подача інформації або інноваційний сервіс.

Таким чином, етап підготовки та аналітики трансформується з формальності на стратегічну сесію, результатом якої стає не просто технічне завдання, а комплексне бачення проекту, засноване на даних, цілях бізнесу та розумінні потреб кінцевого користувача.

Детальне проектування дорожньої карти розробки

Якщо аналітика відповідає на питання «що ми створюємо і для кого?», то проектування фіксує «як саме ми це реалізовуватимемо?». Це ключовий перехід від стратегічного рівня до інженерного, коли ідеї перетворюються на конкретні артефакти – документацію, схеми, прототипи.

На цьому етапі формується єдиний проектний контур, який синхронізує роботу всіх учасників процесу — від менеджерів до розробників та дизайнерів. Грамотно вкладені зусилля у проектування мінімізують ризики перескладання та скорочують бюджет на наступних фазах.

Розробка технічного завдання (ТЗ)

ТЗ — це основний робочий та юридичний документ проекту. Воно одночасно служить:

Юридичною базою. Фіксує обсяг робіт, терміни, SLA та критерії приймання. Дозволяє уникнути двозначностей і є опорою при врегулюванні спірних ситуацій.
Управлінським інструментом. Для PM це roadmap з трудовитратами, бюджетуванням та ресурсним плануванням.
Технічним гідом. Для команди розробки та дизайну — набір обов'язкових вимог, стандартів та обмежень.

Гарне ТЗ включає:

мети та завдання проекту;
опис цільової аудиторії;
структуру сайту (сайтмап);
опис функціональних блоків (із зазначенням полів, валідації, сценаріїв помилок та успішних дій);
вимоги до технологічного стеку (мови, фреймворки, CMS, хостинг);
критерії приймання (чек-лист, за яким робота вважається завершеною).

UX-проектування та прототипування

Прототип — це «каркас» майбутнього інтерфейсу, який не містить фінальної графіки, але показує всі ключові сценарії взаємодії.

Завдання прототипу:

Візуалізація сценаріїв. Від пошуку товару до оформлення замовлення.
Тестування юзабіліті. Швидкі клікабельні макети дозволяють протестувати навігацію на цільовій аудиторії до початку розробки.
Економія бюджету. Внесення правок на етапі прототипу коштує на порядок дешевше, ніж у вже зверстаній версії.

Еволюція прототипів: від скетчів → до low-fi макетів → до інтерактивних high-fi прототипів (Figma, Sketch, Adobe XD).

Інформаційна архітектура та функціональна специфікація

Цей блок поглиблює результати ТЗ та прототипування.

Інформаційна архітектура (IA):

побудова сайтмапу (ієрархія сторінок та розділів),
проектування навігації (меню, «хлібні крихти», фільтри),
контент-стратегія (який тип даних розміщується в кожному блоці).

Функціональна специфікація: описує поведінку елементів у термінах «як».
Приклад: для кошика вказуються механіки додавання товарів, перерахунок суми, застосування знижок, процес чекауту, обробка помилок та edge-кейсів.

Дизайн: формування візуально-емоційної мови продукту

Дизайн у веб-розробці - це не «красиві картинки», а повноцінний інструмент комунікації. Він вирішує три ключові завдання:

Створює перше враження та формує довіру.
Керує увагою користувача, спрямовуючи його за сценаріями.
Транслює цінності бренду через візуальні патерни та емоційний тон.

На цьому етапі логічний каркас (UX-прототипи) перетворюється на інтерфейс, готовий до сприйняття користувачем.

Концепція та айдентика

На старті дизайн-етапу фіксується загальний візуальний вектор, який буде єдиним для всіх сторінок та інтерфейсних елементів.

Moodboard (дошка настрою). Підбір візуальних референсів (кольори, шрифти, UI-патерни, фото, конкурентні рішення). Це синхронізує розуміння між дизайнером та замовником до занурення в деталі.

Колірна система.

Primary — акцентний колір бренду (кнопки CTA, ключові заголовки).
Secondary — додаткові кольори для підтримки композиції.
Neutrals — фон та текст (білий, сірий, чорний), що забезпечують контраст та легкочитання.

Психологія кольору враховує цільову аудиторію (наприклад, синій = надійність, помаранчевий = динаміка).

Типографіка. Підбираються шрифтові пари: виразний акцидентний для заголовків + нейтральний текст, що читається. Визначається ієрархія (розміри H1–H6, weight, line-height, tracking).

Дизайн-система та UI-kit. Формуються базові компоненти (кнопки, інпути, чекбокси, іконки, стан елементів). Це бібліотека, яка забезпечує консистентність та прискорює розробку.

UI-макети (User Interface Design)

Тут дизайн-концепція застосовується до кожного екрану. Результат — pixel-perfect макети, що показують, як сайт виглядатиме в реальності.

Що включає:

Стани елементів. Default, hover, active, disabled.
Responsive Design. Макети для desktop, tablet, mobile. Відображається перебудова сітки, колапс меню, адаптація типографіки.
Мікровзаємодії та анімації. Візуальні підказки: плавна поява при скролі, hover-ефекти карток, переходи між станами.
Робота з реальним контентом. Тестуються edge-кейси: довгі заголовки, порожні стани каталогів, різний обсяг тексту.

Роль UI-макетів для команди

Frontend-розробники. Отримують точне технічне завдання: розміри, відступи, hex-коди, експорт ассетів. Інструменти типу Figma надають автогенерацію CSS.
Менеджери та замовники. Макет — це остання точка прийняття рішень щодо візуалу до початку верстки та backend-імплементації.
Команда в цілому. Затверджені UI-макети стають "single source of truth", мінімізуючи ризики розбіжностей.

Результат етапу: комплект UI-макетів для всіх екранів та станів, плюс систематизований UI-kit. Це гарантує цілісність візуальної мови продукту та створює базу для швидкої та передбачуваної фронтенд-розробки.

Розробка: технічна реалізація проекту

На цьому етапі проект перестає бути набором макетів та схем — він перетворюється на реальний цифровий продукт. Завдання команди — перенести всі ідеї, дизайн-системи та архітектуру в код, який працюватиме стабільно, безпечно та масштабовано.

Процес розробки поділяється на два напрямки:

Frontend — клієнтська частина, що відповідає за інтерфейс користувача та UX.
Backend — це серверна частина, яка відповідає за бізнес-логіку, бази даних та інфраструктуру.

Робота будується ітеративно: окремі модулі та функції реалізуються паралельно та інтегруються через систему контролю версій та staging-сервер.

Frontend: створення інтерфейсу та UX

Frontend це те, з чим безпосередньо взаємодіє користувач. Головне завдання — забезпечити точну відповідність дизайну та комфортну взаємодію на будь-яких пристроях.

CSS (візуальне оформлення).

Відповідає за колірну схему, відступи, сітки, анімації. Використовуються методології (БЕМ) для читання та повторного використання коду. Для прискорення та уніфікації – препроцесори (SASS, LESS) або PostCSS. Актуальні практики: CSS Grid/Flexbox для побудови сіток, змінні (custom properties) для гнучкого налаштування тем.

Адаптивність (Responsive Design).

Макети підганяються під різні пристрої: desktop, tablet, smartphone. Використовуються медіа-запити (@media), гнучкі одиниці (em, %, vw), fluid typography. Перевірка кросбраузерності: Chrome, Safari, Firefox, Edge.

JavaScript (інтерактивність та динаміка).

Обробка дій користувача: кліки, скроли, навігація. Валідація форм (до відправки на сервер). Асинхронні запити (AJAX/Fetch) для завантаження даних без перезавантаження сторінки.

Використання фреймворків:

React — SPA, віртуальний DOM, компонентний підхід.
Vue.js — легкий фреймворк з низьким порогом входу.
Angular — масштабні корпоративні проекти з TypeScript.

Оптимізація продуктивності: lazy loading, code splitting, tree shaking.

Backend: логіка, дані та серверна архітектура

Backend відповідає за те, що приховано від користувача, але забезпечує роботу всього сайту.

Вибір стеку технологій.

Мови:

PHP (Laravel) — для e-commerce та корпоративних сайтів.
Python (Django, Flask) — для аналітики та data-driven рішень.
Node.js (Express, Nest.js) — для real-time програм та API-first проектів.
Java (Spring) — для великих навантажених систем.

Критерії вибору: продуктивність, вартість підтримки, доступність фахівців.

Архітектура та бізнес-логіка.

Реалізація всіх алгоритмів: кошик, знижки, замовлення, особистий кабінет, чат.

Визначення workflows: реєстрація, авторизація (в т.ч. OAuth, SSO), розсилки.

Логіка обробки помилок (наприклад, під час збою платежу).

Бази даних.

Реляційні (MySQL, PostgreSQL): використовуються для структурованих даних (товари, замовлення, користувачі).
NoSQL (MongoDB, Redis): застосовуються для кешування, логів, зберігання великих обсягів неструктурованих даних.

Проектування схеми: зв'язки таблиць, індекси для прискорення запитів, міграції.

API (Application Programming Interface).

Backend частіше реалізується у форматі REST API або GraphQL.

Приклад запиту: GET /api/products?category=smartphones.
Відповідь приходить в JSON, який рендерується frontend-частиною.

Це дозволяє розділити frontend та backend, використовувати один сервер для різних клієнтів (сайт, мобільний додаток).

Серверна інфраструктура.

Веб-сервер: Nginx або Apache.
Хмари: AWS, Google Cloud, Azure.
Контейнеризація: Docker для уніфікації оточення.
Безпека: SSL/TLS, захист від SQL-ін'єкцій, налаштування firewall, моніторинг DDoS.

Підсумок етапу розробки: Готовий веб-продукт з реалізованим UI та backend-логікою. Код зберігається у Git-репозиторії з версійністю. На staging-сервері працює тестова версія, готова до налагодження та QA-перевірок.

Наповнення контентом та SEO

Робочий сайт без контенту та оптимізації марний. Щоб залучити аудиторію, потрібно наповнити його матеріалами та підготувати для пошукових систем.

Контент – тексти, зображення, відео, інфографіка – повинен відповідати на запити аудиторії, бути структурованим та вести до дії (купівля, заявка). Важливо оптимізувати зображення (формати WebP/AVIF, alt-атрибути), використовувати внутрішні посилання та створювати матеріали під реальні запити.

SEO просування включає налаштування технічної частини (robots.txt, sitemap.xml, індексація), прискорення завантаження (стиснення файлів, CDN, lazy loading), адаптивність під мобільні пристрої. Формується семантичне ядро, оптимізуються сторінки (Title, Description, H1–H6, тексти з ключами та LSI-фразами), впроваджується розмітка Schema.org.

На фінальному кроці підключається аналітика (GA4, Метрика, Search Console), налаштовуються цілі та відстеження поведінки користувачів. Результат – наповнений та оптимізований сайт, готовий до залучення пошукового трафіку з моменту запуску.

Тестування та запуск сайту

Це критично важливий фінальний рубіж, де ідеї, дизайн та код проходять сувору перевірку на міцність. Завдання цього етапу гарантувати, що кінцевий користувач отримає бездоганний досвід взаємодії з сайтом, а не зіткнеться з прикрими помилками, які можуть підірвати довіру до бренду. Прем'єрний показ має бути ідеальним.

Всебічне та багаторівневе тестування

Тестування — це не просто «перевірити, щоби все працювало». Це структурований процес, спрямований на виявлення та усунення будь-яких невідповідностей вимогам (багів) до того, як їх побачить перша аудиторія.

Функціональне тестування:

Перевірюється працездатність кожного елемента: всі кнопки, форми відправки заявок, фільтри в каталозі, калькулятори, додавання товарів до кошика та процес оформлення замовлення.
Тестуються всі сценарії взаємодії користувача, включаючи помилкові (наприклад, введення невірного номера телефону у форму) — система повинна видавати коректні повідомлення про помилки.
Перевіряються всі посилання (внутрішні та зовнішні) на предмет битих (Error 404).

Крос-браузерне та кросплатформне тестування:

Сайт має стабільно та ідентично відображатися у всіх популярних браузерах: Chrome, Firefox, Safari, Edge, Яндекс.Браузері.
Особлива увага приділяється відображенню та роботі на мобільних пристроях (iOS, Android) з різними дозволами екранів. Використовуються як емулятори, і реальні пристрої.

Тестування продуктивності (навантажувальне тестування):

Перевіряється швидкість завантаження сторінок. Повільний сайт втрачає користувачів та позиції у пошуку. Використовуються інструменти як Google PageSpeed Insights, GTmetrix.
Імітується навантаження на сайт (одночасне перебування великої кількості користувачів), щоб переконатися, що сервер витримає наплив відвідувачів після запуску та рекламних кампаній.

Тестування юзабіліті (Usability):

Фінальна перевірка на відповідність закладеним принципам UX. Чи інтуїтивно зрозумілий інтерфейс? Чи може новий користувач без підказок виконати цільову дію (купити товар, знайти інформацію)?

Часто для цього залучаються фокус-групи з цільової аудиторії, які дають зворотний зв'язок.

Тестування безпеки:

Перевірка на вразливості: захист від SQL-ін'єкцій, XSS-атак, забезпечення безпеки даних користувачів (особливо важливо для сайтів з особистими кабінетами та онлайн-оплатою).

Відповідальний запуск проекту (Deployment)

Після того, як усі помилки усунуті і сайт отримав зелене світло від тестувальників, настає момент істини — перенесення проекту з тестового сервера (staging-середовища) на бойовий хостинг, який доступний усім користувачам в інтернеті. Ім'я домену прив'язується до IP-адреси сервера через налаштування DNS (системи доменних імен). Цей процес може тривати від кількох хвилин до 72 годин для повного оновлення кешів DNS по всьому світу. Видалення заборон для пошукових роботів у файлі robots.txt та надсилання sitemap.xml до пошукових систем (Google Search Console) для прискорення індексації. Ще одна повна перевірка сайту вже на бойовому сервері.

Ваш проект офіційно запущений та готовий до роботи. Однак на цьому життя сайту не закінчується - воно тільки починається. Наступним етапом стає постійний моніторинг, аналіз поведінки користувачів, регулярне оновлення контенту та технічна підтримка.